- У цьому році ми завершуємо створення реєстру професійних захворювань, отриманих в результаті трудової діяльності, щоб контролювати та завчасно попереджати захворювання. Треба зауважити, що на сьогодні страховому експерту з охорони праці Фонду недостатньо повноважень аби ефективно виконувати функції з профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності. Він може звернути увагу роботодавця на невиконання норм та правил з охорони праці, може підготувати подання про усунення порушень з відповідним направленням до територіальних органів Держгірпромнагляду, які у свою чергу в праві застосовувати заходи адміністративного впливу згідно Кодексу про адміністративні правопорушення.

Для Фонду важливо попереджати прояви професійних захворювань і для цього потрібно мати відповідне оснащення. Що має у своїх руках страховий експерт? Інструкцію, блокнот та олівець. Яким чином він може оцінити навколишнє середовище та його вплив на працівника та те, на скільки воно небезпечне? Звичайно, для цього потрібна відповідна техніка, обладнання. Минулого року ми виходили з такою пропозицією до соціальних партнерів, щоб забезпечити страхових експертів відповідними пересувними лабораторіями з розслідування нещасних випадків на виробництві та здійснення профілактичних заходів, обладнанням, яке б давало змогу виміряти рівень шуму, пилу, хімічних реагентів, іонізуючого випромінювання. Поки що такого рішення ми не маємо.

- Для того, щоб у повній мірі задіяти важелі, направлені саме на профілактику та попередження нещасних випадків, перш за все, потрібні кошти. Потрібно достукатися й до роботодавців та найманих працівників. Потрібно підіймати виробничу культуру. Адже до 70% нещасних випадків - це випадки, що трапилися з організаційних причин: через неуважність, не застосування засобів індивідуального захисту тощо. Варто зазначити, як правило, у таких випадках страждають досвідчені фахівці, які вважають, що можна зневажати правилами.

- Для початку варто було б ввести в класифікатор медичних професій – професію «промисловий лікар». Так, як це у Німеччині. Там у 1972 році з'явилась однойменна професія і підприємства зобов'язані мати у штаті такого спеціаліста, який має відповідну підготовку та може оцінити фізіологічний стан працівника, визначити чи вплине робота на стан його здоров'я. Промислові лікарі – це якраз ті спеціалісти, що розуміються на виробничому процесі та хворобах, які можуть бути спричинені даним виробництвом. І їх головним завданням є попередження: профілактика, як виробничого травматизму, так і профзахворювань. Схожу систему ми мали за радянських часів, проте на сьогодні вона не діє. Потрібно відновлювати, як профпатологічну систему, так і промислову медицину. Особливо на підприємствах, які є традиційно небезпечними. Роботодавці розуміють, що працівник - це та людина, що створює прибуток його підприємству, а страждають, як правило, саме досвідчені фахівці. І втрата такого працівника – це звичайно втрата для роботодавця і держави. Потрібно пропагувати безпечні умови праці та культуру виробництва. І серед робітників і серед роботодавців.

– У 2012 році у порівнянні з аналогічним періодом 2011 року кількість професійних захворювань збільшилась на 4%, або на 216 випадків з 5396 до 5612 осіб. Статистика свідчить, що найбільша кількість професійних захворювань зареєстрована у вугільних регіонах: Донецькій - 32,3%, Луганській - 25,8%, Дніпропетровській - 17, 6% і Львівській - 10,5%. Кількість профзахворювань у цих областях складає близько 86% від загальної кількості по Україні. Однак, у порівнянні з деякими країнами Європи та світу, в Україні показники профзахворюванності значно нижчі, хоча умови праці – значно гірші, що пояснюється недосконалістю системи виявлення профзахворювань. Отже, офіційна статистика виявляє лише вершину айсберга професійної захворюваності, а значна частина – не реєструється.

- Найголовнішою бідою сьогодення і основними причинами професійної захворюваності в Україні є недосконалість технологічних процесів та технологічного обладнання, низький рівень механізації трудомістких операцій, тривалий час роботи працівника в шкідливих умовах праці, невикористання засобів захисту працюючими, порушення правил охорони праці та недотримання термінів медичних оглядів, які часто проводяться формально.

Загалом негативні наслідки впливу факторів виробничого середовища на організм працівників в Україні за своїм рівнем залишаються набагато вищими, ніж у промислово розвинутих країнах світу.

- Для попередження профзахворювань та нещасних випадків на виробництві варто удосконалити систему окремих заходів. Зокрема, медичні огляди при працевлаштуванні працівників, періодичні медичні огляди працівників, зайнятих на виконанні робіт підвищеної небезпеки або ризиком отримання професійного захворювання. Контроль за своєчасним переведенням працівника на більш безпечне робоче місце, реабілітаційні заходи, скорочення робочого часу, надання додаткової відпустки.

Також необхідно переглянути систему розрахунку страхових тарифів для страхувальників. На сьогоднішній день назріло питання запровадження механізму економічної зацікавленості роботодавців у створенні безпечних умов праці шляхом встановлення індивідуальних страхових тарифів.

Слід зазначити, що в країнах Європейського Союзу підприємства більше вкладають коштів в безпеку праці, ніж складають витрати на відшкодування шкоди потерпілим. Це шлях, яким мають йти і вітчизняні підприємства.