Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Професійні  захворювання (професійна  патологія) це галузь медицини, що вивчає  причини,  характер порушень у різних системах організму, викликаних впливом несприятливих факторів виробничого  середовища,

їхню  клінічну  картину, діагностику,  способи  лікування  й  профілактики. 

 Усім зрозуміло, що самі по собі (безпричинно)  професійні захворювання не виникають. Будь яка хвороба- це певна «поломка» в дуже складному людському організму. В умовах виробництва такі «поломки» ініціюються недостатнім технічним оснащенням  виробничого  процесу та недотриманням  чітко  регламентованих  санітарно-гігієнічних норм. Тобто, виникнення  патологічних  процесів, які згодом переходять в професійне захворювання-  наслідок порушень охорони праці, що (на рівні конкретного підприємства) свідчить про низьку ефективність системи управління охороною праці.

    Сьогодні  науковими  розробками  в  галузі  гігієни  праці  й  професійної  патології  займаються  в  науково-дослідних  інститутах  гігієнічного  профілю:  Інституті  медицини  праці  АМН  України(Київ),  НДІ  медико екологічних  проблем  Донбасу  й  вугільної  промисловості(Донецьк),  Українському  НДІ  промислової  медицини (Кривій  Ріг),  Харківському  НДІ  гігієни  праці  й  профзахворювань,  Інституті  еклогігіени  й  токсикології  імені  Л.И.  Ведмедя (Київ),      Українському  НДІ  медицини  транспорту (Одеса),  Інституті  медичної  радіології  АМН  України(Харків),  Донецькій  обласній  клінічній  лікарні  професійних  захворювань,  відділенні  профпатології  Луганської  обласної  клінічної  лікарні, відділенні профпатології Львівської обласної клінічної лікарні.  

     У разі підозри на профзахворювання працівник направляється до відповідної спеціалізованої  клініки профзахворювань.  При цьому  необхідно мати наступні документи:     

1. Направлення, підписане обласним або міським профпатологом.  

 2. Докладну  виписку  з  амбулаторної  карти (медико     санітарної  частини,      поліклініки,  диспансеру,  де  перебуває  під  наглядом  працівник).  

3. Санітарно-гігієнічну  характеристику  умов  праці,  складену  санітарним  лікарем  санепідстанції,  до  сфери  нагляду  якої  належить  підприємство, де працює обстежуваний. Цей документ складається у відповідності до «Порядку складання вимог до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці».
  (Підставою    для     складання     санітарно-гігієнічної характеристики   є   акт   санітарно-епідеміологічного  обстеження об'єкта за формою 315/0,  затвердженою  наказом  МОЗ  України  від 11.07.2000  N 160."Про затвердження форм облікової статистичної     документації,     що      використовується      в санітарно-епідеміологічних  закладах".  Обстеження  проводиться за участю   представників   підприємства,   первинної   профспілкової організації,  членом  якої  є хворий,  або уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки,  та  робочого  органу  виконавчої  дирекції  Фонду  за місцезнаходженням підприємства.) 
4.  Виписку  із  трудової  книжки  обстежуваного,  із  зазначенням  професії, стажу роботи,  службових переміщень усередині підприємства. 
Обов'язковими є висновки нарколога й фтизіатра. 

 Уважне вивчення медичних  документів обстежуваного й результатів  клінічного й лабораторного досліджень надають право  лікарсько- експертної  комісії  одного  із  зазначених  вище  науково дослідних  інститутів  гігієнічного     профілю, вирішити  відповідальне питання- встановлення остаточного діагнозу захворювання і його   зв'язків з умовами праці. Тобто, встановлюється професійне захворювання з складанням відповідного повідомлення форми П3.

      Існує  Перелік  професійних  захворювань,  затверджений  постановою     Кабінету Міністрів України від 8 листопада2000р. №1662  і  тільки  ті  форми  патології,  які  зазначені  в  сімох  розділах  Переліку  професійних захворювань,  можуть  бути  віднесені  до  категорії  профзахворювань  за     умови  тривалого  впливу  відповідних  їм несприятливих  факторів  виробництва,  про  що  повинна чітко  свідчити  санітарно-гігієнічна характеристика умов  праці,  з     посиланням  на  перевищення  їхніх  концентрацій (рівнів)  у  порівнянні  із припустимими гігієнічними нормами.
 
Враховуючи те, що щорічно на  Україні    реєструється  значна  кількість  професійних  захворювань, необхідно  на рівні кожного підриємства  проводити  в  життя  профілактичні  заходи,  спрямовані  на     зменшення впливу на працівників шкідливих виробничих факторів. 

На практиці доведена особлива роль (в  досягненні зниження впливу  несприятливих  факторів)  від  впровадження сучасних, прогресивних технологічних  процесів. Саме  новітні інженерно-технічні  рішення профілактичної спрямованості, що відповідають кращим стандартам розвинутих країн,  дозволяють  ліквідувати  або  різко знизити несприятливий вплив виробничих факторів.
Розпочинати ж профілактичну роботу потрібно  з  проведення атестації робочих місць у  відповідності до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. № 442.

Роботодавець має завжди проявляти принциповість в питаннях істотного  поліпшення  якості  медичних  оглядів, адже попередній медичний огляд  завжди    повинен бути, надійним заслоном у відборі осіб, що потрапляють на     роботи з несприятливими умовами праці, а наступні  періодичні  медичні  огляди  працюючих  спрямовані на  виявлення     ранніх функціональних змін початкових стадії захворювань.     

Сергій Кушніров,
страховий експерт з охорони праці
відділення ВД ФССНВ та ПЗ
у Котовському районі.