Юрій Мельников: «Однією з основних функцій Фонду є проведення профілактичних заходів»

Юрію Євгеновичу, статистичні дані про нещасні випадки, аварії на виробництві підтверджують, що навіть в умовах спаду виробництва проблема травматизму залишається гострою. Чисельні аварії з людськими жертвами стали звичайним явищем, стан травматизму і профзахворювань в нашій країні в 5-8 разів перевищує відповідний середньоєвропейський показник. Що, на вашу думку, треба зробити, щоб виправити таке становище, якими зусиллями?

Вважаю, що основними причинами такого становища у сфері промислової безпеки та охорони праці є: недосконала система державного управління охороною праці, його планування та фінансування, відсутність або недосконала система управління охороною праці на підприємствах, недосконалість нормативно-правової бази з питань охорони праці, відсутність економічної зацікавленості роботодавців у створенні безпечних і нешкідливих умов праці та інше.

З цього вбачається, що з метою підвищення рівня промислової безпеки та охорони праці потребують вирішення наступні питання: перегляд та вдосконалення нормативно-правових актів з промислової безпеки та охорони праці, адаптація їх до сучасних економічних взаємовідносин, впровадження ефективних систем зацікавленості працівників в сфері забезпечення професійної безпеки та збереження здоров’я працюючих, економічного стимулювання діяльності роботодавців у сфері охорони праці, посилення відповідальності роботодавців за забезпечення професійної безпеки і збереження здоров’я працівників та посилення пропаганди здорової та безпечної праці.

Одним із найважливіших шляхів зменшення рівня виробничого травматизму та професійних захворювань є об’єднання зусиль в цьому напрямі всіх зацікавлених сторін – самих робітників, роботодавців, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів державного нагляду за охороною праці, профспілкових організацій, об’єднань роботодавців, громадських організацій та Фонду.

Як виконавча дирекція та правління Фонду впливають на ситуацію, що склалася з профзахворюваннями в провідних галузях промисловості? Які важелі на дії роботодавців має Фонд? Якими заходами можна змусити їх виконувати ст.13 Закону України «Про охорону праці»?

Дійсно, якщо протягом останніх п’яти років в Україні намітилась тенденція до зниження виробничого травматизму, то ситуація з професійними захворюваннями залишається ще на досить нестабільному та високому рівні. Так, у 2005 році на підприємствах України було зареєстровано 5931 професійне захворювання, у 2006 році – 6138, у 2007 році – 5947, у 2008 році – 6794, у 2009 році - 6046, а у 2010 року - 4965. Рівень професійної захворюваності в Україні безпосередньо пов’язаний з незадовільними санітарно-гігієнічними умовами праці на виробництві.

Аналіз професійної захворюваності по галузям промисловості свідчить, що найвищий рівень профзахворюваності спостерігається у вугільній, металургійній та машинобудівній галузях.

Домінуючими причинами формування несприятливих умов праці у цих галузях економіки залишаються недосконалі технології, використання застарілого обладнання, машин і механізмів, їхня несправність, неефективність та невикористання засобів захисту працюючими, порушення правил охорони праці, режимів праці і відпочинку.

Законодавством України визначено, що одним з ефективних заходів профілактики профзахворювань є медичні огляди працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, або таких, де є потреба у професійному доборі, головне призначення яких є діагностика на ранніх стадіях загальних, виробничозумовлених захворювань і своєчасне виявлення професійних захворювань.

Але, на жаль, на сьогодні проведення медичних оглядів працівників проходить формально та неефективно. Працівники з протипоказаннями за станом здоров’я продовжують працювати у шкідливих умовах праці, що з часом може призвести до виникнення у них професійного захворювання.

Крім того, за останні 15-20 років в Україні практично припинила своє існування досить ефективна система медико-санітарної допомоги працюючому населенню. Значно скоротилась кількість медико-санітарних частин, здоровпунктів на підприємствах, в обов’язки яких входило проведення медико-санітарного обслуговування працівників. Раніше на кожному підприємстві працювали інженерно-лікарські бригади, які вивчали умови праці на робочих місцях та пропонували конкретні заходи з покращення умов праці.

Вважаю, що для профілактики професійних захворювань, в першу чергу, необхідно:
- забезпечити впровадження нового прогресивного технологічного обладнання, новітніх технологічних процесів, ефективних систем захисту працівників;
- забезпечити повне та якісне медичне обстеження робітників, які працюють в умовах впливу шкідливих факторів для своєчасного виявлення професійної профпатології на ранніх стадіях та проведення необхідних профілактичних заходів;
- поліпшити якість медичних оглядів працюючих з обов`язковим проведенням психофізіологічної експертизи професійної придатності до роботи з підвищеною небезпекою;
- впровадити систему медичного відбору осіб з підвищеною стійкістю до дії основних виробничих факторів на робочих місцях (пил, шум, вібрація, мікроклімат та ін.) з урахуванням характеру виконуваної роботи (ступінь тяжкості, напруги та монотонності праці, незручна робоча поза та ін.);
- переглянути строки безпечної роботи у шкідливих та небезпечних умовах з урахуванням рівнів впливу несприятливих факторів виробничого середовища;
- впровадити систему захисту здоров`я працюючих часом при вичерпаності безпечних строків роботи в несприятливих умовах шляхом раціонального працевлаштування з урахуванням стажових доз впливу факторів та індивідуальної чутливості до них;
- удосконалити систему соціально-гігієнічного моніторингу працюючих у шкідливих та небезпечних умовах праці;
- проводити якісну диспансеризацію працюючих з чітким контролем і прогнозом ризику втрати здоров`я та своєчасним (до настання незворотних змін) їх виведенням із несприятливих умов за медичними показниками;
- проводити комплексні обстеження умов праці на підприємствах, розробляти та виконувати заходи щодо усунення небезпечних та шкідливих для здоров’я факторів виробництва, виявлених за результатами атестації робочих місць;
- активізувати діяльність профпатологічних служб в областях.

Сучасна концепція профілактики професійних захворювань повинна передбачати визначення і застосування ефективних організаційних, технічних, технологічних, оздоровчих, компенсаційних, пільгових та інших заходів, спрямованих на управління професійними ризиками порушення здоров’я.

Що стосується роботи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у сфері профілактики професійних захворювань, то слід відзначити, що за період 2002 – 2010 роки з бюджету Фонду на профілактику нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань витрачено понад 212 млн. гривень.

Слід зауважити, що за кошти Фонду у межах виконання Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища Науково-дослідним інститутом медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості (м. Донецьк) розроблено Інструкцію щодо визначення допустимих термінів роботи працюючих у шкідливих умовах, яка затверджена наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12.12.2006 №820.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону праці» обов'язок створити на робочому місці у кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці покладається на роботодавця. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

На жаль, на практиці затрати, що настають від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань несе не особа, відповідальна за дотримання умов безпеки праці (роботодавець), а Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Фінансування охорони праці, що здійснюється роботодавцем на умовах статті 19 Закону є недостатнім для забезпечення належних умов праці. На сьогодні склалася практика фінансування роботодавцями заходів з охорони праці за залишковим принципом. Економія фінансових коштів здійснюється за рахунок скорочення витрат на впровадження новітніх та безпечних технологій, забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту, спецодягом, санітарно-побутовими приміщеннями, проведення попередніх та періодичних медичних оглядів, навчання з питань охорони праці.

Відсутня економічна зацікавленість роботодавця у забезпеченні високого рівня умов безпеки та охорони праці і мінімізації кількості нещасних випадків на виробництві, профзахворювань. Ступінь відповідальності роботодавців та працівників за рівень безпеки праці та створення ризиків загрози життю та здоров’ю працюючих дуже низький та не відповідає вимогам сучасності.

Тому, для виправлення цієї ситуації є нагальна потреба:
- у розробці законодавчих актів щодо посилення адміністративної і кримінальної відповідальності посадових осіб за порушення вимог законодавства про охорону праці;
- у впровадженні дієвого механізму диференціації страхових внесків залежно від умов та стану безпеки праці, рівня травматизму.
У діючому законодавчому полі посилити зацікавленість роботодавців поліпшувати стан охорони праці на підприємствах можливо шляхом реалізації статті 47 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» щодо переведення підприємства до більш високого класу професійного ризику виробництва за систематичні порушення нормативно-правових актів з охорони праці, внаслідок чого підвищується ризик настання нещасних випадків і профзахворювань, а також у разі не проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до законодавства. Ми працюємо зараз над механізмом впровадження цієї норми Закону.

Однією з основних функцій Фонду є проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів. Як справляються з цим обов`язком ваша служба страхових експертів? Яку допомогу страхові експерти надають керівникам підприємств, службам охорони праці в справі профілактики нещасних випадків і профзахворювань. Чи можете навести приклади результативності такої роботи?

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» виконання статутних функцій та обов’язків Фонду щодо запобігання нещасним випадкам покладено на страхових експертів з охорони праці.

Зараз у робочих органах виконавчої дирекції Фонду працює 527 страхових експертів з охорони праці. Вони постійно проводять цілеспрямовану роботу з профілактики виробничого травматизму та профзахворювань, надають всебічну допомогу роботодавцям з організації роботи з охорони праці. Страхові експерти проводять свою роботу на 1392278 зареєстрованих у Фонді підприємствах, установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та виду економічної діяльності. Отже, в середньому по Україні на одного страхового експерта припадає 2642 зареєстрованих підприємства.

Одним з дієвих та ефективних заходів профілактики нещасних випадків та професійних захворювань є процес їх розслідування, мета якого полягає у визначенні конкретних причин, що призвели до нещасного випадку, профзахворювання та визначення заходів щодо попередження подібного. Страхові експерти беруть участь у розслідуванні всіх нещасних випадків, які трапились на виробництві, та всіх професійних захворювань. Вони здійснюють контроль за виконанням заходів щодо усунення причин нещасних випадків та профзахворювань, визначених комісіями з розслідування.

З метою здійснення заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, усуненню загрози здоров’ю працівників, викликаної умовами праці, страховими експертами робочих органів виконавчої дирекції Фонду у 2010 році було організовано та взято участь у проведенні:
- 1756 семінарів;
- 3937 нарад;
- 1341 засідань «круглих столів»;
- 370 конкурсів.

Було здійснено перевірку 38936 підприємств щодо стану профілактичної роботи по створенню здорових та безпечних умов праці, при цьому виявлено 338717 порушень законодавства про охорону праці, внесено 38958 подань роботодавцю про порушення законодавства про охорону праці.

До органів Держгірпромнагляду внесено 1171 подання щодо застосування адміністративних стягнень про притягнення до відповідальності посадових осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці, а також внесено пропозиції щодо заборони подальшої експлуатації 1285 робочих місць, 70 дільниць та 47 цехів.

Страховими експертами з охорони праці робочих органів було складено 1168 протоколів про адміністративні правопорушення за несвоєчасне повідомлення про нещасні випадки на виробництві.

З метою надання роботодавцям постійної допомоги у вирішенні питань збереження здоров’я людини та забезпечення безпеки праці протягом 2010 року страховими експертами надано 65880 консультацій з питань охорони праці і страхування від нещасних випадків та взято участь в опрацюванні та впровадженні системи управління охороною праці на 4629 підприємствах. Страхові експерти також надають допомогу роботодавцям у розробці комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці на підприємствах; у розробленні нормативних актів з охорони праці підприємств.

Пропаганда безпечних та нешкідливих умов праці займає не останнє місце в практиці профілактичної роботи Фонду. Так, виконавчою дирекцією Фонду у 2010 році забезпечена організація проведення комплексу заходів з пропаганди безпечних і нешкідливих умов праці, а саме: розміщення на каналах телебачення відеосюжетів з питань профілактики виробничого травматизму та профзахворювань на підприємствах різних галузей економіки, надано в ефір ряд радіопередач, розміщено у друкованих та електронних ЗМІ багато статей з питань охорони праці та соціального захисту працюючих в разі виникнення нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань, проведено 2 конференції з соціальними партнерами та представниками ЗМІ.

Робочими органами виконавчої дирекції в засобах масової інформації було опубліковано 1739 статей з питань охорони праці та соціального захисту працюючих в разі виникнення нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань, здійснено 1119 виступів по радіо та телебаченні.

Слід відзначити, що в межах заходів з профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на 2007-2008 роки, виконавчою дирекцією Фонду було організовано випуск друкованої продукції загальної тематики, а саме: плакатів, пам’яток, попереджувальних знаків, тематичних посібників, збірників нормативно-правових актів з питань охорони праці та профілактики виробничого травматизму, правил безпечної поведінки при виконанні робіт у 12-ти галузях народного господарства. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду цю продукцію у подальшому було безоплатно розповсюдженню серед роботодавців.

Одним із напрямів профілактичних заходів, що здійснюються та фінансуються Фондом, є навчання і підвищення кваліфікації працівників, які вирішують питання охорони праці. У 2010 році виконавчою дирекцією Фонду та її робочими органами за кошти Фонду організовано та проведено навчання понад 11500 відповідних спеціалістів з питань охорони праці, серед яких були спеціалісти вугільної, металургійної, будівельної галузей, де спостерігається високий рівень виробничого травматизму та профзахворювань.

Зауважу, що управліннями виконавчої дирекції Фонду у Луганській та Донецькій областях спільно з головними управліннями охорони здоров’я облдержадміністрацій, теруправліннями Держгірпромнагляду та Федерації профспілок області щорічно розробляється план спільних дій щодо покращення стану промислової безпеки і охорони праці на підприємствах області. На виконання цього плану проводяться спільні перевірки стану профілактичної роботи з попередження нещасних випадків, аварій, професійних захворювань та додержання вимог безпеки і промислової санітарії на шахтах. За результатами перевірок керівникам підприємств надаються пропозиції щодо підвищення рівня профілактичної роботи з попередження нещасних випадків та профзахворювань. Можна сказати, що результативність цієї роботи певною мірою впливає на зменшення кількості профзахворювань у цих регіонах. Так, у Донецькій області спостерігається поступове зниження рівня профзахворюваності: у 2010 році в порівнянні з 2009 роком на підприємствах Донецької області рівень професійної захворюваності знизився на 21,9% (або на 402 випадки: 1432 випадки у 2010 році проти 1834 у 2009 році).

Будь-яка ефективна система управління охороною праці передбачає першочергове усунення найактуальніших причин травматизму. Для такого диференційованого підходу необхідні достовірний облік нещасних випадків і глибокий аналіз їхніх причин. Що робить Фонд у цьому напрямку?

З метою вдосконалення обліку нещасних випадків та профзахворювань виконавчою дирекцією Фонду створено та введено в дію комп’ютерну програму «Система оцінки стану виробничого травматизму та професійних захворювань». За допомогою цієї системи формується Реєстр нещасних випадків та Реєстр профзахворювань, а також проводиться моніторинг нещасних випадків та профзахворювань, що дає можливість провести аналіз виробничого травматизму по причинам настання нещасного випадку, видам подій, які призвели до нещасних випадків, виявити устаткування, машини, механізми, експлуатація яких призвела до виникнення нещасних випадків та більш детально вивчати стан виробничого травматизму загалом по Україні, по видам діяльності та на кожному підприємстві окремо.

У 2011 році планується ввести в дію другий етап системи оцінки стану виробничого травматизму та професійної захворюваності, який надасть можливість зробити оцінку ефективності профілактичних заходів, промислової безпеки, якості навчання з питань охорони праці, якості та контролю за станом безпеки виробництва, шкідливості виробничого середовища, оцінку умов та характеру праці на рівні окремого підприємства.

Вже 10 років діє Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань. Які висновки можна зробити з його діяльності? Що маємо, до чого прагнемо, що очікуємо?

З прийняттям Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» з 1 квітня 2001 року розпочав свою діяльність Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, що ознаменувало впровадження в Україні нового механізму захисту працюючих від шкідливих та небезпечних для здоров’я виробничих ризиків.

За десять років своєї діяльності Фонд підтвердив репутацію надійного соціального партнера, успішно склав тест перед суспільством на відповідність кращим європейським стандартам піклування про людину праці.

Починаючи з 2001 року, на відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, на страхові виплати особам, які перебували на його утриманні, з бюджету Фонду потерпілим та членам їх сімей виплачено більше 18 млрд. гривень, на медико-соціальні послуги потерпілим було витрачено понад 1 млрд. гривень.

Зі створенням Фонду в державі було розв’язано гостру проблему страхових виплат потерпілим на виробництві, покращилося їх медико-соціальне обслуговування. В короткий термін було запроваджено нові принципи страхування соціальних ризиків на випадок ушкодження здоров’я, досягнуто зниження рівня соціальної напруги, зокрема, погашено заборгованість із страхових виплат інвалідам-шахтарям, яка мала місце на початку створення Фонду.

Сподіваюся, що наші спільні намагання покращити життя людей, особливо тих, хто потребує піклування з боку влади і суспільства, увінчаються реальними здобутками і з кожним роком будуть примножуватися.

матеріал запозичено з http://www.social.org.ua